Ти загадкова, ти далека. На мить подумав, що мара. Та слів твоїх веселий клекіт Для мене вже не просто гра. В них і лукавство, і бравада,
Й душі кипіння молоде. В словах любов твояі зрада
Чужа присутня де-не-де. Всесильна в слові і розп’ята У багатьох своїх словах, - Словами з слова робиш св’ято Для безнадійних бідолах. Диявол, ангел мій чи хто ти? Св’ята розрада чи ганьба? В слова учитуюся в соте, Та в них є відповідь хіба?.. І загадкова, і далека, Але не сон і не мара. Струнка й красива, як смерека, І недосяжна, мов зоря…
|