"Мені снився базар,
Продавалися долі.."
/із почутого/
І сон чи не сон, було не було
Ввижався дідок сивочолий.
До нього народ у черзі стояв,
А той роздавав усім долі.
На ціле життя, мов безцінне майно.
Багатство хто брав, то щастя втрачав
За силу платили здоровям
Хто вроду хотів - був бранцем страхів
Хтось мав за брехню - красномов'я.
Іх безліч було з обдурених лав.
Я бачив як брат із різних життів
Собі вибирав тільки щастя.
Коханим він жив, подружжя цвіло,
Не знаючи всяких напастів.
Любити ж він сам ніколи не вмів.
А інший узяв доленосне крило
Кохання у серці - даремно.
Дивак всіх любив, взамін пустоту
Отримав, бо все невзаємне.
Він власне життя віддав за ніщо.
Чи сон чи не сон, я бачив журбу.
Як осуд за те, що прожите
Хто жив як хотів, пізнав лиш красу -
Приречений в пеклі горіти
Допоки Дід знову збере з душ юрбу...
| 
та
у Вас 
0
