Він уранці підсьорбує чай.
Йде до праці, сідає в трамвай.
Вечір прийде - вмикає екрана.
Сипле "мило" російське на "рану".
Борщ на кухні тягає сумлінно.
Лізе в ліжко, де жінка гостинна.
П`ять хвилинок її покачає,
А тоді, сходу, в сон поринає.
Знову ранок. І знову робота.
Не така вже й важка, не до пота.
Щось записує, щось там рахує...
Вечір. Хутко до дому крокує.
І отак - з року в рік, з року в рік!
Як усі він собі чоловік.
09.11.14р.