Все ж дуже часто я одна,
Хоча, багато всяких псевдодрузів,
Кажу незвичні їм слова,
Які незручні у житті ілюзій.
Заглиблююся в сум надій,
Ідучи в непорозуміннях всюди,
Тривожуся, що в світі цім,
Народ спотворюється в напівлюди.
2017 рік
Ірина Пшиченко
|