І рветься терпець, і болять старі рани, І звідки старому чекати добра?... П. Катерино, а може, одне зі "старих" отут замінити синонімом? Вірш хороший. Дякую.
"Нам рано жить воспоминаньями какими-б ни были они..." Щось Ви аж надто засумували пані Катерино. Мабуть погода впливає своєю похмурістю. Насправді останніми днями встановилася справжня пізня осінь, давно такої "класичної" погоди не було. Тож маємо привід для оптимізму. А твір вдалий!
Суть навіть не в осінньому смутку, суть у хвилях життя, які несуть нас від одного берега до іншого. Іноді здається, що життя - річка, де з одного берега неодмінно видно інший. А воно, виявляється, море, де з часом усе ховається за горизонтом.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️