Stodolia
Я суєсловний в сліпоті
Сліпий кобзар овець .
Ці ж бачать все і мають хліб
Й не мають чесності лице.
А їх тавро – багато мов
Їх прояв - гріш сліпий
Й давно утрачена любов
Живуть серед лихих .
Думки мов стягнені вузли
З брехні й пустих розмов
Їх точить кров надто «крутих»
І зникла в них любов .
Не мушу бути з ними я
Такий – сліпий кобзар
Бо правда Неба – це життя
І торг – не мій базар .
|