Напевно сонце вже не зійде
На небосхилі моїх мрій,
І зорі меркнуть як надії,
Мій світ, не той що я хотів.
Укаже шлях мені до раю
Вечірній місяць… Я не знаю
Стежку де ще не ступали ноги,
Що приведе мене у світ
Де нема зла, де живуть боги,
Де вітер напіва пісні,
Там де щебече соловейко,
Широкі ріки розлились,
І океан, в якому втонуть
Провини скоєні колись.
Идут года, и календарь событий О многом не расскажет никогда, Зачем я на Земле обитель? Вопрос которым задаюсь все чаще я. Возможно правда или ложь в нем скрыта, Поведать этого возможность не дана. Пускай все так, но череда событий Людских поступков нас сведёт с ума… Кидая взор на церковь, Веру в Бога и непогрешимость, Возможно правда скоро снизойдёт, Сегодня я пишу стихи на милость, Что будет завтра? – не знаю наперёд…)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!