Простити і відпустити образу...

Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів: 1 1 Asedo1949 • 19:12, 05.01.2018 [Лінк на твір] Життєвий вірш, тільки я так і не зрозуміла простити чи з часом забути, бо закінчення вірша якесь непевне. Безгрішних людей не буває, але й поступки різні. Одні можна пробачити і забути, а інші будуть нагадувати про себе до самої смерті. Це філософія життя, де не можна вирішувати все однозначно, але те, що добро повинно перемагати, я погоджуюся. 0 2 Koshkina • 20:26, 07.01.2018 [Лінк на твір] Проблема в тім, що людина ніколи не може простити образу відразу. Це як хвороба, яка тільки через певний період проходить. І злість - відступає. Дякую, пані Катерино, що завітали на сторінку. З Рідвом та Божої благодаті! З повагою, Ірина Пшиченко. 1 3 iakhnevich • 15:48, 08.01.2018 [Лінк на твір] Обов'язково прощати і, якомога, скоріше. Бо 'наше' - зараз, а через кілька хвилин, що може бути, - не відомо. Просимо в молитві, прости нас, Отче, як і ми простили. Як не простили, то не прощені і ми. Щоб не забути, треба простити одразу і про це сказати Богу. "Господи, прости мене і цю людину, я її прощаю, не вміни нам гріха. В Ім'я Ісуса прошу і дякую Тобі. Амінь!" Ворог - сатана, буде нагадувати, щоб втягнути в гріх, але протистояти: Я простила. В Ім'я Ісуса Христа, геть від мене, враже! 1 4 spydut • 19:05, 10.01.2018 [Лінк на твір] Любити - це прощати , хоча , я думаю , можливо з такими людьми більше не спілкуватися ... бо як кажуть які друзі ... 1 5 leskiv • 16:30, 12.01.2018 [Лінк на твір] 1 6 metman17L • 18:09, 12.01.2018 [Лінк на твір] Єдиний вірний шлях, пані Ірино. Творчих Вам успіхів у Новому році.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі