Пт, 22.11.2024, 15:37
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Я найбільше за все люблю сосни і зорі.

Я найбільше за все люблю сосни і зорі,

А вже потім берези, а потім – людей,

Та ще сісти надвечір самому надворі

І залипнути в світ, ніби муха у клей.

 

Я найбільше за все потерпаю від того,

Що короткий мій ум, не вміщає він світ,

Тож придумую сам я світи і дороги,

І в придуманий край вирушаю в політ.

 

Граю ролі і долі, часи і століття,

Сам для себе я сцена, глядач і артист,

Сам я цар, сам – корона, сам бомж і лахміття,

Сам ходжу кругом себе, немов аутист.

 

В мене зерна до стелі в порожній коморі,

А заселений світ – це пустий мавзолей,

Я ж кажу, що найбільш люблю сосни і зорі,

А вже потім берези, а потім – людей.


Додав: miknech (16.01.2018) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1109 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
0
1 iv-ann • 21:43, 17.01.2018 [Лінк на твір]
Світ безмежний , але у кожній душі ! up  hands
avatar
0
2 miknech • 21:59, 17.01.2018 [Лінк на твір]
Точно. Дякую.
avatar
0
3 karas • 20:35, 18.01.2018 [Лінк на твір]
В природу серцем заглядаю up
avatar
0
6 miknech • 22:03, 18.01.2018 [Лінк на твір]
Щодня.
avatar
0
4 Asedo1949 • 20:50, 18.01.2018 [Лінк на твір]
А до психіатра звертатися не пробували? Це звісно жарт, прошу не ображатися, але Ваша фантазія розгулялася не на жарт. Щось не зовсім розумію цього рядка. - "В мене зерна до стелі в порожній коморі," може у стелі, маю на увазі; порожня комора, крізь стелю видно зорі, як зерна, або я чогось не розумію.
avatar
0
7 miknech • 22:06, 18.01.2018 [Лінк на твір]
Суть, певно, в тому, що інколи людина бачить світ у власному вимірі - де насправді порожня комора, вона вважає її повною, а заселений світ пусткою. Філософія, що поробиш. Інколи й психіатр не завадить, коли в нього не та ж проблема світосприйняття.
avatar
0
5 metman17L • 21:44, 18.01.2018 [Лінк на твір]
Погоджуюся з думкою , пані Катерини Трохи наліплено.
Початок

Я найбільше за все люблю сосни і зорі,
А вже потім берези, а потім – людей,


Граціозний. Видно, що вірш завітав згори.
Але, оцим не зовсім поетичним порівнянням:

І залипнути в світ, ніби муха у клей.

істотно політ вірша приземлюється.

А задум чудовий і дух творчості у  вірші присутній.
А реалізація і  форми  речі, які поправляються і  вдосконалюються. Хоча  їм  теж варто приділяти належну  увагу, якщо твір  виносити у світ, для читача.

Даруйте, за цей величезний коментар.
avatar
0
8 miknech • 22:10, 18.01.2018 [Лінк на твір]
Величезний коментар завжди корисний.А щодо "залипання в світ", то інколи находить таке захоплення його величчю, що достоту відчуваєш себе приклеєним, та ще й мізерним. Може, й не надто поетично, зате точно передає відчуття.
avatar
0
9 Koshkina • 16:44, 19.01.2018 [Лінк на твір]
Я ж кажу, що найбільш люблю сосни і зорі,А вже потім берези, а потім – людей.    - Хороші слова....
avatar
0
11 miknech • 22:01, 19.01.2018 [Лінк на твір]
Дякую, пані Ірино.
avatar
0
10 spydut • 21:32, 19.01.2018 [Лінк на твір]
Цікавий для роздумування і вірш і коментарі ... мабуть глибокий зміст ... yes
avatar
0
12 miknech • 22:01, 19.01.2018 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
13 Stodolia • 20:37, 21.01.2018 [Лінк на твір]
Так... природи світ невинніший й чистіший за людину , у нього вчитися й любові треба ! up
avatar
0
14 miknech • 22:11, 21.01.2018 [Лінк на твір]
Певно, що так.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz