Коментувати також можна з та

Вт, 16.04.2024, 22:15
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1017]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2668]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [805]
Вірші про мову [207]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [997]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [110]
Вірші про військових, армію [209]
Вірші про Перемогу, війну [409]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1216]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4422]
Філософам [1293]
Громадянину [864]
Метафізика [154]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Що на душі...

Не вмію я, як інші, блазнювати;
Вгоджайте і мовчіть, бо ще не час…
Тим влада научилась зловживати,
А, мовчите? Чудово! Вищий клас!

Моя біда – не навчена мовчати.
Що на душі те ллється на папір,
Бо, що уже, скажіть мені, втрачати?
Не нажила я статків до сих пір.

Нема за що трястися і потіти,
Ні золота, смарагдів, ні одеж.
Мені однаково де постаріти
Серед «палат», а чи високих веж.

Усе, в бігах, крутилась, наче білка,
І все по колу йшло моє життя…
То діти, школа, то пуста тарілка,
То затікає дране укриття…

Я чоботи хотіла італійські,
Та того року град побив нам дах.
А потім… друзі синові, армійські,
Зійшлися по гарячих ще слідах.

І так щодень – робота і турбота…
Не пам’ятаю я, щоби колись,
Моя ота невидана скудота
І мрії мої, десь переплелись.

Одна єдина поміч і опора,
Яка ніде не зрадила мені,
Вона така ж сьогодні, як і вчора -
Сховалась у Святому імені.

І, слава Богу, я навчилась жити
За всіх обставин і, за всяких влад,
Що можу і без карт наворожити
На скільки став «гіркішим шоколад»…


Додав: Asedo1949 (24.02.2018) | Автор: © Катерина Чумак.
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1073 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 20
avatar
0
1 Stodolia • 19:35, 24.02.2018 [Лінк на твір]
Мовчання наше - боротьба , навіщо нам пусті слова ! hands
avatar
0
2 Asedo1949 • 11:42, 25.02.2018 [Лінк на твір]
І  щоби  це  мало  означати?... Мовчи  і  диш,  подумають,  що  спиш... Дякую!
avatar
0
3 Таля • 15:55, 25.02.2018 [Лінк на твір]
Все зрозуміло! Неповезло у житті! А це вже цілком з минулого! Носталігія бере своє? Не сподівалась такого від вас? Шкода! Я з вами не згідна? Ми все ж таки живемо краще ніж за советів а не навпаки! 

-Що можу і без карт наворожити 
На скільки став «гіркішим шоколад»…
avatar
0
9 Asedo1949 • 16:41, 26.02.2018 [Лінк на твір]
Чому  відразу  не  повезло? Це  минуле - моє  життя  і  Ви  можете  зі  мною  не  погоджуватися, але  кожен  живе,  як  уміє  і  до  сьогоднішнього  дня. Щоби  щось  стверджувати,  треба  це  відчути,  зважити  на  долоні,  порахувати,  бо  все  пізнається  у  порівнянні. Дякую!
avatar
0
4 Szlachtycz • 16:23, 25.02.2018 [Лінк на твір]
Доброго дня Вам, Пані Катерино. Сьогоді з ранку, коли ще не читав Вашого вірша я написав свої рядки на подібну тему. Почитайте, прошу. Ваш вірш спонукав мене, щоб помістити свого як коментар. Дякую Вам за повчальні слова. З авжди з повагою до Вас   Василь Шляхтич з Польщі
        Я пишу Я пишуПро тишуЯка не мовчитьПро волюЩо в боїІде від столітьПро віру НещируПро Бога любовПро силуЩо в крилахПро воду і кров Про веснуЧудеснуНа рідній земліПро святаВ КарпатахПро нас в чужиніПро мовуЧудовуЩо тихне в домахБо дітиЩоб вчитисьВідчувають страх                      25.02.2018р.
avatar
0
10 Asedo1949 • 16:53, 26.02.2018 [Лінк на твір]
У  Вашому  вірші  теж  свої  роздуми  про життя,  яке  нуртує  у  нас  в  Україні. Ні, п.Василю, страху  у  нас  нема. Всі  говорять,  що  хочуть  і, здебільшого  висміюють  владу  і  її  керівництво. Прийшли  нові,  молоді  політики  з  великими  задатками, то  ж  чекаємо  на  вибори. З  мовою  теж  все  гаразд,  правда,  переважає  російська,  але  це  проблема  часу. Надіємося  на  краще. Дякую!
avatar
0
5 karas • 20:26, 25.02.2018 [Лінк на твір]
Від всяких влад - нам працювати треба - щоб добро із нами йшло у ряд . up
avatar
0
11 Asedo1949 • 16:55, 26.02.2018 [Лінк на твір]
Маєте  рацію,  при  всяких  владах  найголовніше - праця  і,  якщо  ми  її  не  будемо  робити,  то  гроіш  нам  ціна. Дякую!
avatar
0
6 metman17L • 23:08, 25.02.2018 [Лінк на твір]
Один вірш, а в ньому і все життя ніби на долоні, і позиція чітка - виважена.
avatar
0
12 Asedo1949 • 16:56, 26.02.2018 [Лінк на твір]
Що  маю,  те  й  везу...Дякую!
avatar
0
7 miknech • 23:43, 25.02.2018 [Лінк на твір]
Наші мрії й наші долі - вони й переплетені, бо є часткою однієї людини, й такі іноді далекі одна від одної, як дві зорі, що містяться на небі нібито поруч. А ще є третя зоря - це ми самі. Ми летимо до інших двох, щоби ніколи до них не долетіти, тому більше омріюємо, ніж досягаємо. Але це і є наше життя - вічний політ. Інше все - дотичне. Бо життя - це і є те найкраще, що дароване нам Богом. Хоча я нічого нового не сказав, хіба переказав своїми словами Ваші, пані Катерино, віршовані рядки. Красно дякую за вдумливий і сповідальний вірш. А "гіркий шоколад"? Та переживемо, коли є на те ласка Божа, це не перший і не останній на цім світі ерзац-продукт, виключно з якого і складається найпаскудніший винахід людства - політика.
avatar
0
8 Таля • 15:35, 26.02.2018 [Лінк на твір]
Не про продукт іде мова, а про президента! Таке виьодить що "раніше" краще жилося ніж тепер!
avatar
0
14 Asedo1949 • 17:11, 26.02.2018 [Лінк на твір]
Ви, п.Наталю,  як  у  тому  мультику,  а  баба  яга - проти...Не  подумайте,  що  я  Вас  так  обзиваю,  просто  є  такий  персонаж,  який  ні  з  ким  не  погоджується... Всі  люди  мають  право  на  свою  думку. Всі  президенти - такі  ж  як  ми  люди,  але, прийшовши  до  влади  вважають,  що  вони  боги. Забувають  хто  їх  підняв  так  високо  і,  як  боляче  звідти  падати. Дякую!
avatar
0
15 Таля • 17:36, 26.02.2018 [Лінк на твір]
За "бабу ягу" дякую! Буду пам'ятати! Щкода що не дотримуєтесь свого принципу.  Ви висловили свою думку, а я свою! То кого ви тоді представляєте? Прикро, що дійшло до такого між нами!
avatar
0
13 Asedo1949 • 17:01, 26.02.2018 [Лінк на твір]
Щиро  Вам  дякую  за  Ваш  філософський, душевний  і  дуже  гарний  коментар! Розумну  людину  приємно  послухати. З  повагою.
avatar
0
18 Asedo1949 • 19:58, 26.02.2018 [Лінк на твір]
Для Вас коментар №13.
avatar
0
16 leskiv • 18:55, 26.02.2018 [Лінк на твір]
table-4 Дуже сподобався вірш. Неначе мої думки прочитали.
avatar
0
17 Asedo1949 • 19:57, 26.02.2018 [Лінк на твір]
Дуже дякую!
avatar
0
19 ullad1 • 22:46, 26.02.2018 [Лінк на твір]
table-8
avatar
0
20 Asedo1949 • 11:56, 27.02.2018 [Лінк на твір]
Дякую!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")

karas: Ми різні люди , добрі й злі , та правда завжди головна в житті .

karas: Коли не ділимося добром приходить зло , але про це ми дуже часто забуваєм .


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz