Як досі носить ще таких земля?!
Не хоче «ґад» московський виповзати Із українських зоряних степів, Старається щоразу показати Гнилий свій, лицемірний спів. «Мы не враги! Мы братья! Мы словьяне!» І грізний в Україну шле вантаж… Дивіться, мол, російські громадяни, Який безгрішний я, правдивий страж. А те, що гинуть браття - українці, Страждають від війни старі й малі, Стрясають схід землі не громовиці… - Ми зовсім не повинні в цьому - НІ! Який ти , царю, підлий і фальшивий. Не вартий ти величного кремля. Підступний, ненажерливий і мстивий, Як досі носить ще таких земля?!
Додав: Asedo1949 (02.07.2018)
| Автор: © Катерина Чумак
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2034 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
virchi : ШІ зробив наступну світлину. Цікаво... virchi : Вірш - наче ляпас ілюзіям + про те, що не можна більше ховати голову в пісок, сподіваючись, що буря пройде повз. Час прокидатися означає брати відпов
virchi : Хвеся вийшла чарівною! Найбільше сподобалося, що вона "дуже язиката" і "цілий день дає поради". Це так упізнавано для кішок, які