Механізм цього шаленого світу -біль Він з'їдає з середини тебе наче міль Не залишаючи нічого окрім страху. Щось є в цьому слові Воно надто потужне для нас Адже розчавлює індивідуальність неначе мураху.
Колись сильна й незламна людина сказала:" Боюся". Вона впала безкрила в натовп огидний Який невдовзі поглинув її. Життя обірвалось й настала буденність До якої так зневажливо ставився ти.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
