Не важко жити в вічній шкаралупі?
Комусь подобатись, за правилами їсти?
Оте не пити, тим не терти в дупі?
З тим ель не пити, той сухар не гризти?
Себе ліпити тільки по методі,
По Інтернету користь розрізняти?
Невже ніколи не хотілось: "годі"?
Невже без кілоджоулів - без фарту?
Серйозні тези про холестерини,
Білки, жири і лишні вуглеводи,
- Це схоже вже на певну істерину,
Неначе хтось обманює природу.
В яйці бовтун нікчемно тихо гасне,
Мікроби є й в стерилі спирту вати,
Життя барвисте і таке прекрасне,
Спіши усе на Світі скуштувати...
Підтримую Вашу думку, щодо життєвих цінностей, але й куштувати все без розбору теж не рекомендую.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Так воно і є, і це мрія та бажання. якщо не кожного свідомого українця, то більшості. Бо ворог прийшов у нашу домівку і вбиває нас у нашій хаті, на превеликий жаль
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
у Вас 
0