сьльози на папері білім,
як сьліди дурщу,
ни питайся ніц ти в мени-
можи, я прущу.
сьльози на папері білім,
як зи'мна руса',
шось під серцим закулоло,-
так якби вуса.
сьльози... хтось ни взяв паперу,
залишив 'го чо'сь,
і руком вдарив уб двері,-
ніц ми' ни принось!
я си думав: так ни стало,
фсьо замінив час,
кумусь статків все замало,
і крадут від нас.
хтось нас любит, хтось- ни любит,
бу так хочи хтось,
хтось давно вже ніц ни хочи,
а, хтось, хочи шось.
хтось си думаї-гадає,
шу він є правий,
той, шу ше замало майи,
від біднуго відбирає,
дурит, бреши, злий,
а, ти, руби, хлопи, далі,
най дают другим мидалі,
тубі- купійки,
ни шкудуй ти сво'ї праці,
жий, поки є як,
маїш ше ся ф шо удіти,
майиш ше худа'к,
тибе дальши люблят діти,
бу ше міїш ти їх фчити
й молишся, як дяк.
Не можу відреагувати на Ваш вірш. Ви стверджуєте, що це говір західно - український. Я сама із Франківської (бувшої Станіславської) області вважаю себе західнячкою, але в нас говорять трохи не так. Краще я покажу на Вашому ж вірші. хтось си думає-гадає, шо він є правий, той, шо ше замало має, від біднуго відбирає, дурит, бреше, злий, а, ти, роби, хлопи, далі, най дают другим мидалі, тобі- копійки, не шкудуй ти сво'ї праці, жий, поки є як, маїш ше ся в шо удіти, майиш ше хода'к, тибе дальши люблят діти, бо ше маєш ти їх вчити й молишсі, як дяк.
Навіщо, наприклад, Ви пишете "майиш" коли звук йи - теперішнє є. То колись ми писали Таньа, Аньа, а потім ті всі звуки (буквосполучення) прибрали і ми стали писати Таня, Аня так і слово маєш.
пані Аседо! здається, ви уже один раз "реаґували". до речі, ваш коментар і є вашою реакцією на мій вірш. дещо зі Слов'янської Школи: 1. треба відати-знати, що на Заході України є багато діалектів, яких називають "діялєктами", але самі люди на Львівщині кажуть "наша мова". ну, звісно- слов'янська; 2. мені не треба знати, як у вас говорять- це не було моїм завданням і не могло бути, бо я "у вас" ніколи не був і вашого діалекту не знаю. що вас спонукало "перерoбити" мій вірш на ваш діалект, не знаю- може, почуття незадоволення, що десь хтось говорить не так ,як ви? 3. "бу ше мієш ти їх фчити" НЕ Є "бо ше маєш ти їх вчити" ; частка "-ся", що пишеться в літературній мові разом, в моєму діалекті (принаймі), як і в польській мові , може стояти самостійно; вона має західно-українські варіанти "ся", "сі", "сє". У нас, ця частка - "ся" (причому "сь" звучить як польське "сь", щось між м'яким"шь" і "сь". це - надсянський діалект, що є варіантом Лемківської міні-мови. 4. "йи" - це саме так звучить " маЙИш", а не- "маЄш"; 5. ви мого діалекту не знаєте, то що хочете довести? 6. "як там вам хтось писав, ту я ни знаю, али то ни майи жоднуї різьниці, бу ви "нашуйі мови ни знайити". з віншуваннями та благословінями , Їван Питришин- п.с. шо вам треба, ни рузумію.
дякую. кожна людина, як і ви, має право на враження і на бажання бути чи не бути зрозумілим: це нічого не змінює- Всесвіт крутитеметься як без мого вірша, так і без вашого коментаря. що, взагалі, вас так турбує? і - чому? чому я маю прагнути бути зрозумілим вам? ви, у свою чергу, можете і маєте право писати, що вам заманеться- ПРАВА ж ЛЮДИНИ- РІВНІ ДЛЯ УСІХ.
якщо я не знаю японської, я її зрозуміти не зможу. якщо ви не знаєте західно-української, ви її зрозуміти теж не зможете. але... японці чудуво і щасливо живуть, навіть, якщо я їх не розумію. так само, і - ви, і-я. не слід намагатися у житті усе зрозуміти, але якщо ви вже так дуже хочете, то- вчіться. я можу подати вам лінка з підручником "моєї" мови.
Вірш сподобався. Правдивий і сумний. На цьому діалекті говорила моя мати, а вона з Львівщини. То ж Ви, пане Іване, нагадали мені мами моєї мову. Та й думки в неї виникали подібні до тих, що у вірші.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
