Метелик. ЯС
Квітка росла на лану,
Давши частинку душі.
Стали єдині.
Дерево дивиться,
Мабуть стану тобою
Тут зачаївшись.
Чуються мені голоси
Серце природи.
Метелик б'ється в вікно,
З ним подружився.
Додав: lirik1205 (11.09.2018)
| Автор: © Микола
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1327
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : Тяжко таке писати... Двічі доводилось в етері читати цей твір. То дувже тяжко читалось, не дивлячись на те, що емоціями добре керую.
klavysjka : Дуже хочеться надіятись і вірити в те, що після кожної ночі зустрінемо ранок
klavysjka : Дякую! І цей твір став прекрасною піснею, яка встигла полюбитись людям
klavysjka : Насправді так воно і є. Насправді у кожного своє.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
