Роки ідуть, на плечі насідають,
Викрикують, дивись, яка стара!
І спину гнуть, і силу забирають,
Та душу не візьмуть, вона моя!
Перед роками я цілком безсила,
Вони ідуть, нахабні і сильні!
Господарюють! Тіло- їхнє діло,
Та душу не візьмуть мою вони!
Слова мої ніколи не старіють,
Їм дано крила, навчено літать,
Пишу вірші , плекаю свою мрію,
Бо маю ще багато що сказать!
Коли душа покине оце тіло,
І я у небо Боже полечу,
Зорею стану, й мов нічне світило
На зустріч неведимкою злечу?
| 
у Вас 
0
