Час розставляє крапки,
Коми в житті – не вічні,
Фрази в лапках – магічні,
Ум архівують в папки…
Долі людей – питання,
Після тире – звороти,
Оклики кажуть: хто ти,
Під штрихпунктир мовчання,
Після метань – пробіли,
Без передмови – дужки,
В них – беззмістовна стружка,
Повість життя, а – біло…
Цифри – лиш знаки пишні,
Бо за дефісом – хрестик,
Варто так опус вести,
Крапки були щоб лишні…
|