На підвіконні мого серця
Вмостивсь клубочком тихий сум:
Куди життя моє несеться
Крізь мрій політ, крізь зливу дум?...
Куди втікають щастя миті?
І де ховаються літа?
Минає день - не зупинити,
Він просто в гості завітав.
Він ніс букет у подарунок:
Виток подій, вир почуття.
Обгортки дивний візерунок,
Немов сторіночки життя.
І ось: вона перегорнулась,
Замерехтів сум у вікні,
Серце пташиною тріпнулось
Й всміхнувсь годинник на стіні...
| 
та
у Вас