Сумні думки, як знавіснілі мухи,
Снують навколо кожен день і ніч,
Мені приносять сум, печаль і муки.
Агов, думки! Летіть від мене пріч!
Прийшла весна чарівна і духмяна.
Дерева вбрались в білосніжний цвіт.
А я сумую й скиглю, ніби п"яна,
І мутить розум, нищить душу гніт
Думок пустих, нікчемних, примітивних,
Важких, страшних, мов потойбічний світ,
Провісників моєї долі дивних,
Які псують весняний краєвид.
Думки мої, безрадісні, гнітючі,
Прошу вас, забирайтесь з хати геть!
Можливість дайте цій весні квітучій
Наповнити красою душу вщерть.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1338 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
