Сумні думки, як знавіснілі мухи,
Снують навколо кожен день і ніч,
Мені приносять сум, печаль і муки.
Агов, думки! Летіть від мене пріч!
Прийшла весна чарівна і духмяна.
Дерева вбрались в білосніжний цвіт.
А я сумую й скиглю, ніби п"яна,
І мутить розум, нищить душу гніт
Думок пустих, нікчемних, примітивних,
Важких, страшних, мов потойбічний світ,
Провісників моєї долі дивних,
Які псують весняний краєвид.
Думки мої, безрадісні, гнітючі,
Прошу вас, забирайтесь з хати геть!
Можливість дайте цій весні квітучій
Наповнити красою душу вщерть.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1362 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Жасміне, москалі за комуни носили Тараса Шевченка, як абсолютну ікону. То, що - викинути Кобзаря геть з української історії та культури? ;-) Стосовно До
leskiv: Цікаві роздуми. Хоча я не поділяю деякі Ваші думки. Якщо Ви - християнин, то знаєте, що Іісус насильство не вітав, навіть навпаки. Хоча в Західній Україні молоді віруючі повстанці після сповіді йшли у
ZhasminVKanoe:Додам іще. Невже нікого иншого не знайшлося на головну роль, окрім п. Стрельникова, який "уславився" головно ролями в (нез)численних кацапських чи кацапсько-(пс