Зимувала осінь у яру крутому,
Зимувала осінь на її вустах,
І летіли птахи із очей додому,
І в кохання падав одинокий птах.
Розмовляла осінь із дощем-туманом,
Розмовляла осінь у яру крутім,
Де стрічалась жінка зі своїм коханим,
І згубивши розум, мала щастя в тім.
| 
у Вас 
