Шістдесят - не Осінь, а Зима.
Сніг на скронях. А в очах Туман.
У Душі панує Заметіль.
А по Тілу вештається Біль.
Я хотіла б трішечки тепла.
В Літо Хуга стежку замела,
Закувала в кригу цілий Світ.
Не вернути молодості цвіт.
Я благаю:"Зимонько, стривай,
Не морозь мене, Не поспішай.
Дай, прошу, осіннього тепла,.
Щоб Душа зігрілась, ожила."
"В шістдесят,- промовила Зима,-
Ти сумуєш, нудишся дарма.
Розтопи любов"ю Серця лід -
Засіяє барвами весь Світ."
Чудово сказано, п. Таміло. У Ваші роки я про таке ще не думала, а тепер вже приходиться і то коли здоров*я дуже притискає. У кожному віці життя прекрасне. Ми іще повоюєм...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Жасміне, москалі за комуни носили Тараса Шевченка, як абсолютну ікону. То, що - викинути Кобзаря геть з української історії та культури? ;-) Стосовно До
leskiv: Цікаві роздуми. Хоча я не поділяю деякі Ваші думки. Якщо Ви - християнин, то знаєте, що Іісус насильство не вітав, навіть навпаки. Хоча в Західній Україні молоді віруючі повстанці після сповіді йшли у
ZhasminVKanoe:Додам іще. Невже нікого иншого не знайшлося на головну роль, окрім п. Стрельникова, який "уславився" головно ролями в (нез)численних кацапських чи кацапсько-(пс
у Вас 
0
