Дочекаюсь, щоби щезли кляті війни,
Разом з ними щоби згинули напасті,
І прийду, і пригорнусь до тебе ніжно,
Поцілую, ніби вперше в нашім щасті.
Дочекаюсь, щоби десь поміж полями
Не розстріляна стояла знов тополя,
І до кіс твоїх торкнусь тоді вустами,
І надихаюсь нарешті ними вволю.
Дочекаюсь, щоби замість автоматів
Знов степи будили трелі цвіркунові,
І скажу тоді я так тобі багато
Так багато, і усе в одному слові.
Дочекаюсь, щоби в небі як гриміли,
То не вибухи, не битви, тільки грози,
І рукою я до вій торкнусь несміло,
І струшу в долоню згірклі наші сльози.
| 
у Вас 
0
