Коментувати також можна з та

Ср, 21/10/20, 12:44
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [977]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [130]
Аудіовірші [49]
Українцям [2490]
Вірш-пісня [525]
Вірші про Україну [1404]
Вірші про рідний край [770]
Вірші про мову [162]
Збірки поезії, поеми [111]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [87]
Загадки [15]
Верлібр [141]
Елегія [50]
Історичні вірші [279]
Вірш-усмішка [971]
Вірші про сім'ю [385]
Вірші про рідню [139]
Вірші про жінок [649]
Вірші про чоловіків [101]
Вірші про військових, армію [187]
Вірші про Перемогу, війну [306]
Вірші про кохання [3214]
Вірші про друзів [706]
Вірш-казка [128]
Казка (проза) [26]
Проза для та про дітей [18]
Вірші для дітей [313]
Вірші про дитинство [318]
Вірші про навчання [57]
Вірші про професію [78]
Вірші про eмiгрантів [144]
Вірші в перекладі [627]
Вірші про свята [193]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1174]
Вірш-тост, вірш-привітання [92]
Для мене поезія - це [185]
Поети [265]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [22]
Релігія [271]
Щастя - ... [561]
Жінка - ... [250]
Життя... [3943]
Філософам [1246]
Громадянину [821]
Метафізика [142]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 969

І як без статистики?
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Самотній лист

Самотній лист з асфальтом розмовляв

Про те, чому життя таке дісталось…

Здавалось тільки шлях свій розпочав,

А вже отак раптово нині обірвалось…

 

Лежиш самотньо й вітер підганя

Кудись туди, у вічну безконечність,

А тільки вчора з іншим розмовляв

Про те тепло, що, мабуть, й не доречне…

 

Ось й в шати нові золоті убравсь,

Бо справді, наче, починаєш жити…

Та ні, пора тобі летіти долі-вниз

Й окрасою землі вже не служити…

 

Пройшли ті дні, відпущені тобі

Коли шумів, радів та розважався –

Настав отой останній нині день,

Коли його чомусь й не сподівався…

 

Отак і люди, ніби той живий листок

Спішать, турботи далі відкладають,

Планують новий у житті виток,

Хоч планів Господа на знають…

 

Душа турбується, бо завтра - день,

А завтра може вже й не наступити,

Тому спішімо більше встигнути усе –

Щоб щось і для нащадків залишити…

 

Будуймо храми, море квітів посадім,

Шануймо тих, хто нас оберігали,

До йоти миті дорожім життям своїм,

Які б лихі коли часи не наставали…

 

Щоб, як на храмі залунає сумно дзвін,

Про те, що ти, як лист отой осінній,

На Вічний Суд до Бога мусиш йти –

За шлях свій справді був спокійний…

25.10.2019

#поезія_Іванна_Осос


Додав: Lilafea (25/10/19) | Автор: © Іванна Осос
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Вірші про осінь
 
Переглянули твір - 581 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


           Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Береги Любові
00:03:19

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz