Це Чорна П’ятниця, чи кожен чорний день…
Всі знахабніли у нахабстві та свавіллі,
Душа давно яскравих не співа пісень,
Та навіть мрії у житті цьому зчорніли…
Народ німий, неначе, знову став,
Боїться думать про любов й чесноти –
Та навіть той, хто вчора ще кохав,
Сьогодні чинить почуттям супротив…
Оскаженілим видається цілий світ,
Нема поваги, витримки, законів…
Там бал свій чорний править Сатана,
Де вчора скрізь святі були ікони…
Керують ті, хто брехнями живе,
Хто ладен ближнього й втопити…
Від заздрості брудні казки плете,
Щоб іншого чорніше очернити…
При свічці я молитву прошепчу,
За рідний край, за успіхи, родину…
Благати Господа ніколи не втомлюсь,
Щоб навіть в чорну захистив годину…
Ту клятву знову я промовлю Небесам,
Щоб не посміли всіх за гріх карати,
А тих забрали на Господній Суд,
Хто сміє іншим горя завдавати…
У чорноту вповили їхнє ж зло,
Віднесли в чорні та тісні провалля,
Щоб нетерпимості у світі не було,
А Боже Світло з вечора до рання.
22.11.2019
#поезія_Іванна_Осос
| 
у Вас 
