Вт, 17.06.2025, 11:07
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3433]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Гіркі роздуми

Викручуюсь, як муха в павутинні,
Потрапила недолі на гачок,
Тепер життя у ненці-Україні,
Як в "екшинах", що не для діточок.
Без грошей зараз неможливо жити,
Хоч кажуть, щастя наше не в грошах.
Еге, за комуналку заплатив ти,
А їсти що? Без грошей нині жах!
Хтось, чую, каже:"Знов стара дурепа
Свою огидну пісню завела.
Якого дідька скиглити їй треба,
Коли в країні коїться бедлам?"
На це  старенькій нічого сказати.
На Батьківщині не життя - кошмар!
Коли гуркочуть на полях гармати,
Втіче звідтіль і муха, і комар.
Людське життя, відомо всім, коротке.
Радій, коли до старості дожив.
А те, що старість вельми не солодка,
То винен сам: таку вже заслужив.
Бач, не хотів ні красти, ні брехати,
Ні зраджувати друга за мідяк,
Панам служити, дупи їм лизати,
То ж на державу не гріши ніяк.
На Бога також ти не сподівайся.
Не любить Милосердний бідняків.
Чи кайся у гріхах, а чи не кайся,
Не дасть Господь і жменьки мідяків.
Ото ж крутись, як муха у окропі,
Не бідкайся, що тут життя важке.
 ПівУкраїни зараз у Європі.
Там рабство добровільне теж гірке.


Додав: leskiv (02.01.2020) | Автор: © Пироженко Таміла
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Пироженко Таміла

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1482 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
0
1 nasvictor • 22:31, 03.01.2020 [Лінк на твір]
Надіймось, що буде краще.
avatar
0
2 leskiv • 10:11, 04.01.2020 [Лінк на твір]
Дякую. Дай Боже, щоб не як в Ірані чи Сирії.
avatar
0
3 kraynyuk46 • 09:05, 21.03.2021 [Лінк на твір]
Пані Таміло, Ви дуже добре описали всі проблеми життя в Україні. Важко, так. Ніхто не заперечує.
" ПівУкраїни зараз у Європі.
Там рабство добровільне теж гірке".

Ну, може, не пів України, але є таких багато. Знаю багатьох, хто обрав собі таке "рабство". Тепер бідкаються, що ні тут, ні там нічого не отримали гарного. Запитала своїх дітей, чи хотіли б вони виїхати за межі України. Відповідь була "Ні".

Важко, ніхто не заперечує, але ж кидати країну напризволяще не годиться. Треба боротися за неї. Адже це залежить від нас самих. Не сумуйте і не здавайтеся. Україні бути! 


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz