PS572
На тому світі молоді та юні,
Окрилені навік серцебиттям,
Не сон: ні сльози, ні походи трунні,
Поміж живих ми звемо це життям…
Невинно залишились в небі,
І стало ангелів ще більше серед нас,
Узявши тихо біль людський на себе,
Вони продовжили для нас невпинний час…
І ніби не герої повмирали,
Але так боляче по скронях тисне туш,
Загиблі прожили аж надто мало,
Один… сім… шість… за мить - тіла без душ…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
1
