PS572
На тому світі молоді та юні,
Окрилені навік серцебиттям,
Не сон: ні сльози, ні походи трунні,
Поміж живих ми звемо це життям…
Невинно залишились в небі,
І стало ангелів ще більше серед нас,
Узявши тихо біль людський на себе,
Вони продовжили для нас невпинний час…
І ніби не герої повмирали,
Але так боляче по скронях тисне туш,
Загиблі прожили аж надто мало,
Один… сім… шість… за мить - тіла без душ…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
