PS572
На тому світі молоді та юні,
Окрилені навік серцебиттям,
Не сон: ні сльози, ні походи трунні,
Поміж живих ми звемо це життям…
Невинно залишились в небі,
І стало ангелів ще більше серед нас,
Узявши тихо біль людський на себе,
Вони продовжили для нас невпинний час…
І ніби не герої повмирали,
Але так боляче по скронях тисне туш,
Загиблі прожили аж надто мало,
Один… сім… шість… за мить - тіла без душ…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
1
