Коментувати також можна з та

Чт, 02/04/20, 09:27
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [974]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [130]
Аудіовірші [49]
Українцям [2471]
Вірш-пісня [518]
Вірші про Україну [1399]
Вірші про рідний край [764]
Вірші про мову [162]
Збірки поезії, поеми [111]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [87]
Загадки [15]
Верлібр [141]
Елегія [50]
Історичні вірші [278]
Вірш-усмішка [963]
Вірші про сім'ю [382]
Вірші про рідню [137]
Вірші про жінок [643]
Вірші про чоловіків [101]
Вірші про військових, армію [185]
Вірші про Перемогу, війну [305]
Вірші про кохання [3175]
Вірші про друзів [706]
Вірш-казка [126]
Казка (проза) [26]
Проза для та про дітей [18]
Вірші для дітей [303]
Вірші про дитинство [318]
Вірші про навчання [56]
Вірші про професію [75]
Вірші про eмiгрантів [144]
Вірші в перекладі [606]
Вірші про свята [193]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1168]
Вірш-тост, вірш-привітання [90]
Для мене поезія - це [185]
Поети [264]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [22]
Релігія [269]
Щастя - ... [556]
Жінка - ... [248]
Життя... [3776]
Філософам [1237]
Громадянину [820]
Метафізика [137]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 636

І як без статистики?
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

Крах ілюзії... щастя,... кінець...

Важко навіть промовити те,                             
Що вирує у стомлених грудях,                             
У графі "ціль життя" - пусте,           
Розчаровано цілюсь по людях...     
Переводжу знервований вдих,            
Хаотично хапаю в напрузі,                                    
В забуття відправляю всіх тих,                              
Хто мені набивався у друзі...                                  
Серед гарних картинок - вона,                               
Наче зірка аж надцяти років,                                 
Від судом почуттів, без вина                                
У агонії падаю... - вроки...                                       
І даремно доводити правд,                                     
Винуватий у кожному кроці,                                   
Не чекаю розрад і порад,                                         
Бо немає у тілі емоцій...                                           
В задзеркаллі облитий у бруд,                               
Із німим запитанням: за віщо?                             
Куди бігти для мнимих спокут,                              
Коли скрізь тебе докором нищать?...                  
Виявляється краще грішить,                                  
Бути демоном, татем, - примара,                    
Хоч тоді тебе буде душить                                      
Твоя совість - найгірша покара...                          
Божевілля нестерпно гризе,                                   
Мов метаюсь у замкнутім колі,                             
Хто наслав на мій рід це усе?                                 
Ради чого ламати так долі?                                   
Ані дня не віддався для себе,                                
Із захопленням пазли збирав,                            
А, виходить, ти просто потреба,                            
Тимчасова, щоб інший забрав...                            
Милуватися щастям обабіч?                                  
Доторкатись із дозволу сонця?                            
Прослизати, мов тінню, нА ніч?                             
Сміх дитини ловити з віконця?                             
Прокажено ридаю, сміюсь,                                     
Від безсилля молюся до чорта,                             
Не вберіг мою Бог сім'ю,                                         
Я заочно між нечистю - гордо...      
Так, звичайно, в трагедіях винних              
Тільки двоє, та як пояснити,                         
Коли відданих, вірних і сильних      
Доїдають, що хочеться вити?...                        
Не догледів, бо запрацювався,                        
Недокоханість звів нанівець,                          
Все, чим марив, утратив, догрався,                   
Крах ілюзії... щастя,... кінець...                                                     


Додав: Nemo (08/03/20) | Автор: © Олександр Лавренчук
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Nemo
 
Переглянули твір - 131 чол.
 
  
  у Вас # закладок

автору
за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
0
1 Asedo1949 • 16:25, 09/03/20 [Лінк на твір]
Легко  писати  про  позитив,  а  от  негатив  не  кожному  вдасться. У  Вас  вийшло  круто. Вражена.
avatar
0
2 Nemo • 22:13, 09/03/20 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
3 Лілія • 11:58, 12/03/20 [Лінк на твір]
Дуже надривно-болючі рядки...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")


           Украина онлайн


Форма входуу
Логін:
Пароль:
Інформації:     
Випадкове ВІДЕО з сайту:
Порцелянова панно
00:02:27

ПОНОВЛЕНІ ТЕМИ ФОРУМУ:

ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Twitter, Тел.: 068-083-95-79
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

загрузка...

НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz