Стихає ліс, лиш чути шелест листя,
Один за одним падають до ніг,
Тривожний клич поміж дерев рознісся,
Що смерть несе холодний свій батіг!
Летять листочки йдуть зі свого “дому”,
Гілки махають навздогін “пращай” ,
Їх вітер понесе в даль невідому,
З туги счорніють, не вернуться у рай!
Поснуть дерева, їх покрова біла-
Закутає, затримає тепло,
Щоб голубінь весною знову сіла,
Щоб все навкруг буяло і цвіло!
І нове листя зашумить красою,
Проснеться ліс у співі солов`їв,
Окроплене все Божою росою,
Освятить й наш батьківський рідний дім!
Не буде більше сліз! Господня воля,
Завершить всі накреслені діла,
Повернеться весна, бо наша доля,
Всевишнім нам дарована була!
| 
та
у Вас 
0
