ДАВНО МОЇ ЗГОРІЛИ ПОЧУТТЯ
ДАВНО МОЇ ЗГОРІЛИ ПОЧУТТЯ…
Давно мої згоріли почуття,
Як та троянда, що у полум’ї палає…
Життя проходить день за днем,
Де ніч всі нові мрії роз’їдає…
Нема в кохання й трепету того,
Бо десь у лозах літніх загубився,
У вишнях на верхівках затаївсь,
Чи в їх духмяній спілості втопився…
Давно застигли поцілунки на устах,
Не подаровані, не зірвані зухвало…
Життя втомилось, як підбитий птах –
Падінь і злетів в нім було чимало…
Роки минули у надії на добро
Та щастя не знайшло тоді адреси,
Тому було усе те, що було –
Не вийшло з мене, мабуть, й поетеси…
Додав: Lilafea (20.07.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 925 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.