ЗАТЕМНЕННЯ ДОЛІ
ЗАТЕМНЕННЯ ДОЛІ Затемнення місяця – затемнення долі, Немає надій вже на світло й життя. Шляхом далі йтиму, хлебнувши доволі Життєвого суму та трунку буття… Так хочеться іноді вірити в чудо, Що в цих катаклізмах вся жовч пропаде, Що знову й надалі світитиме сонце, Та промінь надій знову в душу ввійде. Затемнення місяця знову і знову, У душу ввірветься, де в серці пітьма… Надію плекатиму й віру на нову Любов, що розбудить мене до життя. Я буду, як завжди, боротись за щастя, Бо справді ж і місяцю там у горі, Закрити все сонце навіки не вдасться, Допоки кохають ще тут, на землі! Затемнення долі, воно швидкоплинне, Якщо і на захід звернуло життя, Допоки в житті є одна хоч людина, Заради кого шаленіє душа!
Додав: Lilafea (20.07.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 976
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
