ЗАТЕМНЕННЯ ДОЛІ
ЗАТЕМНЕННЯ ДОЛІ
Затемнення місяця – затемнення долі,
Немає надій вже на світло й життя.
Шляхом далі йтиму, хлебнувши доволі
Життєвого суму та трунку буття…
Так хочеться іноді вірити в чудо,
Що в цих катаклізмах вся жовч пропаде,
Що знову й надалі світитиме сонце,
Та промінь надій знову в душу ввійде.
Затемнення місяця знову і знову,
У душу ввірветься, де в серці пітьма…
Надію плекатиму й віру на нову
Любов, що розбудить мене до життя.
Я буду, як завжди, боротись за щастя,
Бо справді ж і місяцю там у горі,
Закрити все сонце навіки не вдасться,
Допоки кохають ще тут, на землі!
Затемнення долі, воно швидкоплинне,
Якщо і на захід звернуло життя,
Допоки в житті є одна хоч людина,
Заради кого шаленіє душа!
Додав: Lilafea (20.07.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 987 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА