НАСНИЛОСЬ, ЩО В РАЮ… Наснилось якось, що в Раю гуляла Відчула легкість та прозору чистоту, Духмяні трави в коси заплітала, Ступить боялась в неземну красу…
Там промені неначе кришталеві, А квіти ніжні, як блакитні небеса, Там навіть трави, ніби, не зелені, Бо розчиняється у них й Душа…
Звучать мелодії не приторно-солодкі, Безхмарне небо там без зливи і дощу, Де шлейфи вітру оксамитово-шовкові, Та, як пір’їни, білі покривала на мосту…
Наснилось якось, що в Раю гуляла Просила Господа гріхи мої простить, Бо забруднилась надто в цьому світі, Тому не в Рай моя стезя лежить…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 935 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас