НАСНИЛОСЬ, ЩО В РАЮ… Наснилось якось, що в Раю гуляла Відчула легкість та прозору чистоту, Духмяні трави в коси заплітала, Ступить боялась в неземну красу…
Там промені неначе кришталеві, А квіти ніжні, як блакитні небеса, Там навіть трави, ніби, не зелені, Бо розчиняється у них й Душа…
Звучать мелодії не приторно-солодкі, Безхмарне небо там без зливи і дощу, Де шлейфи вітру оксамитово-шовкові, Та, як пір’їни, білі покривала на мосту…
Наснилось якось, що в Раю гуляла Просила Господа гріхи мої простить, Бо забруднилась надто в цьому світі, Тому не в Рай моя стезя лежить…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1033 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
