НАСНИЛОСЬ, ЩО В РАЮ… Наснилось якось, що в Раю гуляла Відчула легкість та прозору чистоту, Духмяні трави в коси заплітала, Ступить боялась в неземну красу…
Там промені неначе кришталеві, А квіти ніжні, як блакитні небеса, Там навіть трави, ніби, не зелені, Бо розчиняється у них й Душа…
Звучать мелодії не приторно-солодкі, Безхмарне небо там без зливи і дощу, Де шлейфи вітру оксамитово-шовкові, Та, як пір’їни, білі покривала на мосту…
Наснилось якось, що в Раю гуляла Просила Господа гріхи мої простить, Бо забруднилась надто в цьому світі, Тому не в Рай моя стезя лежить…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас