Незворотнє: «Бам-бам-бам…»,
Час відлічує рокам.
Чорні стрілки дня у колі
Часом були надто кволі,
А у свята й вихідні,
Мов тікали до рідні.
Дні холодні й тугу синю
Час замкнув у білу скриню,
За весною витер слід
І, дивись, настав обід.
Відпочити б: спека, літо…
Але час бурмоче сито
Незворотнє: «Тік-тік! Бах!»
Стрілки б’ються по ногах.
Відчинивши в осінь двері,
Запросили до вечері.
Вечір.... Спокій... Чи зима?
Знову рік минув. Нема…
Знову день – в одному колі...
Стрілки – ми і наші долі.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
