ШУКАЛА МІСЦЕ ПІД МОГИЛУ...
ШУКАЛА МІСЦЕ ПІД МОГИЛУ…
Шукала місце під свою могилу,
Мабуть, щоб смуток схоронить,
Щоб відспівати там в лиху годину,
Нехай під каменем навіки спить…
А ще наснилось, що гуляла боса
Поміж могил то батька, то рідні,
Аж біля синової розчесала коси,
Що білокрилій піддалися сивині…
Не пам ’ ятаю, чи знайшла могилу,
Чи собі місце відповідне те знайшла,
Але, чомусь, така прокинулася зранку,
Ніби Душа кудись далеко відійшла…
Нема Душі моїй давно того спокою,
Уже й вночі вона не годна відпочить,
Тому шукає, де б проститися зі мною,
Й чомусь спішить до Бога відлетіть…
Всевишній наче дав якусь їй кару,
В мені ніколи не пізнати й почуттів,
Але у метушні життєвого пожару,
Не рахувати щоб прожитих днів…
Шукала місце під свою могилу…
Та до світанку так і не знайшла,
Прокинувшись, надалі Душу мучу,
Бо наша ще година не прийшла…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
3. 0 8 .2020
Додав: Lilafea (03.08.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1343 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.