ВІДЛІТАЄ ЛІТО...
ВІДЛІТАЄ ЛІТО Відлітає Літо, відлітає, Десь туди, далеко в небуття Теплоту на спомин залишає, Віру щиру та Надію у життя… Відлітає, ніби джміль пухнастий, Крильцями звучними дріботить, Забирає біль і день вчорашній, Щоб діждали нову світлу мить… Відлітає Літо, відлітає, Почуття залишить тим навік, Хто Любов насправді ще чекає Й вірить, що вона добавить літ… Попрощавшись з Літечком сьогодні, Ми й для нього збережем Любов, Подолавши й клопоти щоденні, Нове Літо зустрічатимемо знов… Відлітає Літо, відлітає, Задом розвернувшись до біди, Нових звершень зарік обіцяє, Після нової, щасливої Весни!
Додав: Lilafea (25.08.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1059
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ leskiv : Ох, вже ця душа стражденна.
leskiv : Погоджуюся. Життєвий шлях треба обирати самому.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
