ВІДЛІТАЄ ЛІТО...
ВІДЛІТАЄ ЛІТО Відлітає Літо, відлітає, Десь туди, далеко в небуття Теплоту на спомин залишає, Віру щиру та Надію у життя… Відлітає, ніби джміль пухнастий, Крильцями звучними дріботить, Забирає біль і день вчорашній, Щоб діждали нову світлу мить… Відлітає Літо, відлітає, Почуття залишить тим навік, Хто Любов насправді ще чекає Й вірить, що вона добавить літ… Попрощавшись з Літечком сьогодні, Ми й для нього збережем Любов, Подолавши й клопоти щоденні, Нове Літо зустрічатимемо знов… Відлітає Літо, відлітає, Задом розвернувшись до біди, Нових звершень зарік обіцяє, Після нової, щасливої Весни!
Додав: Lilafea (25.08.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1048
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Ludmilka : Дякую! Це ж приємно вміти любити кожну рису окремо. Мати бажання її роздивитись, зрозуміти.
leskiv : Було цікаво читати, хоча я надаю перевагу не розуму людини, а якостям її характеру. Розум також не завадить, але спершу - доброта.
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 