ТАК БИ ЧАЙКОЮ В НЕБО ЗЛЕТІТИ
ТАК БИ ЧАЙКОЮ В НЕБО ЗЛЕТІТИ Так би Чайкою в небо злетіти, Над морями піднятися ввись, Щоб життя на землі залишити, Й мрії ті, котрі тут не збулись… Відшукати б у Вітра розради, На пораду й до Бога піти, Геть забути гіркі оті зради, Що життям заважали пройти… Над морською піною б піднятись, Крик із серця щоб в даль полетів, Та навчитися вже не боятись, Навіть друзів, що гірш ворогів… У глибини пірнути б на осліп, Там коштовність оту віднайти, Захистить що мій зітканий простір, Та навчить і по хвилях пройти… Так би Чайкою в небо злетіти Розчинитись в його синеві – Знов навчитись кохати і жити, На моїй Богом даній Землі! © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 25.08.2020
Додав: Lilafea (25.08.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1082
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ leskiv : Ох, вже ця душа стражденна.
leskiv : Погоджуюся. Життєвий шлях треба обирати самому.
у Вас 
