Я ОСЕНІ КАЗКИ ЧИТАЮ
Я ОСЕНІ КАЗКИ ЧИТАЮ Я Осені казки читаю, Бува й вона чита мені – Як з клена листя облітає, Чому лавки стоять одні… Коли буває в нас бажання, То й фантазуємо удвох – Куди сідає Сонце зрання, Придумав Ніч навіщо Бог… Обоє мріємо про море, Та чуєм шепіт його хвиль, Мене давно вже манять зорі, А Осінь вільна й без зусиль… Буває Осінь норовиста Свої скрізь правила веде Читає тільки те врочисто, Що їй приємне й дороге. Про Принца їй казки читаю, Вона ж про щастя і любов, Як тільки мріять починаю, То холодить підступно кров. Я хочу казку про кохання, Вона ж про яблука в саду, Про те стежина де остання, Якою тільки я піду… Одна сторінка, а чи більше Який тепер у тому сенс, Якщо читаєш зовсім інше – Не те для чого ти живеш… Реальність хочу розгадати, Створити казку, щоб в житті… Шукає ж Осінь де б поспати, Щоб не будили й папірці… Тому листаю дуже чемно Сторінки я свого життя, Щоб казку віднайти приємну Та дочитати б до кінця… Я Осені казки читаю… Скоріш, можливо, так засне, Бо що чинити я не знаю, Як знов читатиме сумне… © Іванна Осос#поезія_Іванна_Осос 9 .09.2020
Додав: Lilafea (09.09.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1072
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Nemo : Саме так, Василю, люди дійсно в більшості не розуміють, скільки втрачають почуттів і відчуттів, все відкладаючи себе та інших на потім...
virchi : Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися.
у Вас