КАЗКИ ШИХИРИЗАДИ Читаю знову я казки Шихиризади, А часом і сама вже їх, чомусь, пишу, Бо у житті вже стільки напилася зради, Що також тисячі й не одну ніч не сплю…
З казками легше жити й йти роками, Їх можна дітям, потім внукам розказать, Але про те, що відбувалося насправді, В житті так часто і собі боюся нагадать…
Мої казки бувають часто про майбутнє, Або про те омріяне, чого й не відбулось, В казках пригадую, що трапилося путнє, Й замовчую, якщо чомусь надірвалось…
Не можу я із Шахиризадою тягатись, Та зрештою не маю і насправді слухачів, Тому так часто страшно й зізнаватись, Чого було, від мене і Диявол захотів…
Мої ж казки ніхто нічим не перепише, Та поготів й на мови інші не перекладе, Але пишу допоки хоче так Всевишній, Й думки мої кудись й для чогось ще веде…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1126 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
