Я ДОГОРАЮ...
Я ДОГОРАЮ Я догораю та не тілом, а в душі… Уже нічого у цім світі не чекаю, Все те, що часто заважає на путі, Куди дівати у житті уже не знаю… Я догораю в мріях і думках своїх, Яке свічка тану, у сльозах спливаю, Нема бажання до торжеств, або утіх В своїх літах вже ніби маму доганяю… Я догораю знову в клопотах проблем, Нових чомусь вже планів не складаю, Ще часом здатна й до життя дилем, Але душею часто в Небесах уже літаю… Я догораю, відтанцьовуючи в такт, Мої роки, чи дні, або й хвилини, Душа у грудях, наче в клітці птах, Уже свої, мабуть, шукає верховини… Я догораю та не тілом, а в душі… Ключів до Неба я свідомо не шукаю, Тому життям пройду, дарованим мені, Але гріхи свої не понесу до Раю… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 23.09.20 20
Додав: Lilafea (23.09.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1227
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
