Жило-було «Достойно»… Жило, та не у всіх… В комусь робило вигляд І викликало сміх… Хтось надівав уявне і просто показне, Щоб мати вигляд бравий І вказувать, що «ТЕ»… І стільки його версій у головах жило, Що всі давно забули, яке просте воно. Воно живе у стержні, у крові, у кістках Тримає захист справно, і зупиняє страх. Страх бути непотрібним, В потрібний час піти, Щоб себе шанувати, любити берегти. Достойно – дуже просто: Взаємно у словах, з повагою у світі, Де гість в чужих світах Достойно, де коріння міцне живе в ногах І де душа доросла у всіх своїх світах. Там, де живе Достойно, Там дуже просто все, Немає недомовок, у вчинках видно все… Таке просте Достойно і навіть на словах, Там проростає Чесно і там відсутній страх. Там без маніпуляцій без хитромудрих слів Без гасел популянтів… Там дуже щирий сміх… Любов там тільки чиста і дружба там міцна, Там руки міцно тиснуть - з повагою ж вона! Коли зайдеш з порога, на килим у життя І витреш брудні ноги – Достойно там нема! Коли ж прийдеш по світло і світло принесеш Розквітне все навколо, осяє до небес! Таке собі Достойно – жило-було і є І там де вкорениться завжди баланс дає!!!
Дякую! Іноді в собі можна знайти багато різносторонніх думок... Тільки, не завжди є з ким розділити їх! Рада бути тут і ділитись з Вами Анумівцями!!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
