Ср, 18.06.2025, 20:18
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3433]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [715]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

ДУША ЗАВМИРАЄ

ДУША ЗАВМИРАЄ
Душа моя пожовкло завмирає,
Неначе Ангел Вогняний горить,
Куди спішить сама того не знає,
Бо справді не навчилася ще жить.

Мені ще сурми в Небі не сурмили,
Господь іще не кличе на свій Суд,
Але давно душевні крила обгоріли,
Й моє зболіле тіло ледь несуть.

Душа моя  не відає, напевно,
Де ж та межа, навіщо та чому,
Чи варто й далі жити на даремне,
Та знову й знову ще стрічать Весну…

Моє життя мені не знадобилось,
Живу, мабуть, для іншої мети
Усе, що мріялось і що наснилось,
Насправді ж не зуміла віднайти.

Я ще живу, любити щоб й творити,
То ж Ангел мій обпалений буттям,
Не може втомлений і крил зложити,
Допоки Бог панує над моїм життям…


© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
28.10.2020
 

Додав: Lilafea (28.10.2020) | Автор: © Іванна Осос
 
Розміщено на сторінці: Життя...

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1072 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Nemo: Саме так, Василю, люди дійсно в більшості не розуміють, скільки втрачають почуттів і відчуттів, все відкладаючи себе та інших на потім...

virchi: Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися.

virchi:
Ваш вірш – потужний монолог жіночої сили. Текст побудований на контрастах, які відображають багатогранність жіночої природи. Це не суперечності,

virchi: Вірш звучить як любовне послання і водночас як життєва філософія – про мужність жити повно і відкрито саме зараз.  :yes:


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz