МОЇ ДУМКИ СТОРІНКАМИ ГУЛЯЮТЬ Мої думки сторінками гуляють, Єднаються несміливо в рядки, Завчасно навіть сенсу не шукають, Адже не знають, чи далеко йти.
Чомусь буває зовсім випадково З’являються неначе з пустоти, Як анімована якась новобудова, На картах світу, що її не віднайти.
Вони не мають сайтів та доменів, Й на серверах їх також не вловить, Не реєстровані ніде самі, без мене, Безвільні власний вік вони прожить.
Думкам ніколи волі не давала Щоб так летіти стрімголов життям, Хоча без них я тільки краще б спала, Й не піддавалась навіть віщим снам.
Мої думки у помислах гуляють, Вкладаються рядками і в книжки, Мабуть, так й Волю Бога забувають, Коли торкають справді нові сторінки…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1118 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
