КОЛІЖАНКА - ОСІНЬ
КОЛІЖАНКА-ОСІНЬ А Осінь – моя коліжанка, Свої їй повідаю й сни, Бо висохла вже філіжанка, Солодкі де мрії були… То ж каву я п ’ ю з гіркотою, Приперчену трішки жалем, Сльозами присолену мною, Й осіннім залиту дощем… Мої береже хто секрети, Й вітрам роздає в вишині, Де нові складаю куплети, Та творяться вірші й пісні… Думки де свої я збираю, Лиш Осені все розкажу, Як сили, щоб жити шукаю, Та як по житті цьому йду. Ще серце лиш їй відкриваю, Хоч там вже давно пустота, То ж долю свою поважаю, Йду шляхом до Бога одна. …а Осінь – моя коліжанка… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 02 .11.2020
Додав: Lilafea (02.11.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1185
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
Вітаю Вас з Новим 2026 роком! 
