КРИЛОПАД У мою душу знов закрався крилопад, Холодний, чорний, хоч такий осінній, Навіть думки приходять знову невпопад, А в серце сірі зачастили сльозо-ливні…
За вітром долі знов душа моя летить, Кудись окрилена ще мріями й думками, То ж мій політ уже нікому не спинить, Допоки вільна ще творити між світами.
У мою душу знов закрався крилопад, Тому доводиться й безкрилою летіти, Якщо, можливо, закуйдовжить снігопад, Й думки мої немов осінньо-пізні квіти.
Лише у Господа, як завжди, сил попрошу, Нових можливостей ще мріяти й любити, Та перед Ним одним я й на коліна упаду, Скорившись Волі і безкрилою творити…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1025 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
