«ДЖУМАНДЖІ-COVID» Тривога в серці, щем отой пекучий, В період смутку, горя та розлук, Якийсь глухий, тупий й болючий, Чи й надприродній в грудях стук…
Свічки весь рік безмовно плачуть, Й душа розбита та поранена кровить, Бо найрідніші нас лиш з Неба бачать, А нам без них судилось й далі жить…
То ж сьогодення, як кіно «Джуманджі», Цей рік завершу я, чи може, також ні, Наступний нас уже який чекає рівень – Той що прощатись, чи творить пісні..?
Мабуть «Джуманджі» ця також хворіла, Тому весь час міняє дикі правила свої, Або у COVID ще страшніша вбивча сила – То ж він,глузуючи, не піддається навіть грі…
Рік – лотерея цей, чи нова кара Божа, Хоч з оптимізмом ми стрічали, як і всі. Та сотнями уже вкладає в смертне ложе, Не розбираючись старі, чи й молоді…
Давайте спільно призупинимо це лихо, З турботою про кожного й про всіх, Молитви щирі прошепчімо навіть тихо, Всевишній щоб пробачив кожен гріх…
Завершиться тоді «Джуманджі-COVID», Навіки знищимо всі його рівні та азарт, Щоб щастя в серці забурлило і у крові, А в почуттях душа вловила ритму старт.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
у Вас 
