Все менше хочеться, де люди… Все більше там, де є життя… Там, де зникають пересуди… Де неважлива вся брехня… Туди,де тиша, як молитва… Туди, де я й моя душа… Там інший спокій, інше світло І інше правди сприйняття… Набридла підлість з-під чесноти… І благородство у брехні… Втомили всі чуттєві ноти- Із ксерокопії душі… Втомила вдавана порядність… І вдавана любов у світ… І лоб розбитий як наглядність… Як показник «святих молитв»… Все менше хочеться між люди… Все більше погляд в небеса… А все ж душа чекає чуда… У всіх єдині НЕБЕСА!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас