ЗИМА СТУКАЄ У ШИБКУ Зима вже знову стукає у шибку, Танцює в горах білий краков'як, Морозну в руки взяла нову скрипку, У сніжну віхолу запнувшись аби як...
Вже грудень календарний і в природі, Що обрізає зпозаранку кожен день Та темну ніченьку веде у хороводі, Різдвяних наспівавши вже пісень…
Вже Миколай пакує на санчата Дарунки для дорослих і дітей, Щоб у здоров'ї Свята нам стрічати, Й хватало завжди кисню для легень.
Якщо гарячка, то лише в коханні, Серцебиття, то лиш від почуттів, Обійми й поцілунки щоб реальні, Уже ніхто забороняти не посмів...
Щоб від Романа аж і до Йордана На вечорниці всі збиратися могли, Колядувати з вечора й до рання, А посівальникии і щастя принесли.
Хай в ополонці Вірус той загнеться, Оглохне від колядок наших й щедрівок, Тоді усім нове життя оте почнеться, Без антисептиків і тих бридких масОк...
Благаю Зиму завтра щоб раненько, Створила Чудо на усій-усій Землі, Бо Свят чекає кожнеє серденько, Надії, віри сповнені й дорослі, і малі...
Зима вже знову стукає у шибку, Ми завтра її впустим панувать До Господа промовимо молитву, Щоб дарував нам грішним Благодать!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1010 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
