ПОГЛЯД ЗИМИ Ще й Осінь не прощалася із містом, Та вже Зими іскриться Погляд за вікном, Такий холодний та з підступним змістом, Як Ангел, з кришталево-згорнутим крилом.
Наскрізь пронизує цей Погляд навіть душу, В клітинку кожну й кожну мрію залетить, Остерігатися його підступного я мушу, Бо як інакше вогник в серці залишить…
Погляд Зими живий такий, аж мертвий, Глибокий дуже й водночас такий мілкий, Жагучий, хоч й до болю зледенілий, Навігаційно-модерновий, хоч простий.
Під поглядом цим скам’янілим оживають В душі й казково-неймовірні всі дива, Бо до мурашок, наче, й тіло пропікають, Хоч ніби вчора в почуттях була Весна…
Зимовий Погляд вже слідкує дуже пильно, Думками й діями він навіть йде в рядки, Бажає, мабуть, щоб писала тільки стильно, Про його спражню сутність та Зими…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1020 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")