ЖИТТЯ ТРИВАЄ Життя бурлить… і далі ще триває… Ти цього хочеш, а чи зовсім ні, Уже й Зима свій шлях розпочинає, Хоч боязко, чомусь ступає по землі…
Життєві сани стрімко мчаться вгору, То знов, чомусь, неначе каменем, униз… Так хочеться вловити й щастя впору – Собі маленький цей дозволити каприз…
Чомусь живемо, як в чумнім коловороті, Не маєм часу навіть проявити почуття, А там, можливо, на наступнім повороті, Уже обірветься в момент чиєсь життя…
То ж не скупімося в житті буденнім, Хоча б маленьке, але Свято сотворить, В розмовах, як в молитві тій щоденній, Приємності не забуваймо говорить…
Шануймо душу кожну та її тривоги, Знаходьмо час для обміну й думок, Хоча життя багате на вибоїсті дороги, На зустріч кожному знаходьмо крок…
Свою Життєву Свічку вберігаймо, Щоб тепло було завжди на душі, Але й про Свічку ту не забуваймо, Що ще палає й в батьківськім вікні…
Ото ж живімо щодень й щохвилини, Та кожну мить, як сокровенну бережім, Допоки шлях ще не довів до домовини, Буттям своїм насолодитись поспішім.
Життя бурлить… і далі ще триває… Бо не вистава це і, навіть, не кіно. Господня Воля нас в житті тримає, То ж збережім його таким, яке дано…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 966 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
