ТРОЯНДА ПОЧОРНІЛА В моїх руках Троянда почорніла, З душі забравши, мабуть, негатив, Коханням зболена від крику оніміла, Бо почуттів отих ніхто не оцінив…
Померла так Троянда, не поживши, Не відшукавши свого сенсу у житті, В думках усе життя перекрутивши, Блукаю й я отак при світлі, в темноті…
Троянда Чорна, як моя зїв’явша доля, Що на душі обпалено-обвуглена лежить, Хоча тепла того і не забула ще долоня, Та чисту до життя її уже не відновить…
В моїх руках Троянда почорніла, Пора змиритися і свою душу берегти, Якщо щасливою прожити не зуміла, То хоч гріхи з собою далі не тягти…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Глибокий алегоричний вірш про кармічну справедливість і моральне покарання. Вміло описали "бенкет долі", де людина змушена "скуштувати" наслідки своїх вчинків. Ех, якби ж вж
у Вас 
