ЧИМ ПАХНУТЬ МАНДАРИНИ..? Дитинством, мабуть, пахнуть мандарини, Днем Миколая, Новим Роком і Різдвом, Як під подушками знаходили торбини, Та всі родиною збирались за столом…
Ще мандарини пахнуть дивом казки, Морозом… снігом… іноді й дощем, Обіймами батьків, безмежжям ласки, Хоча життям уже своїх дітей ведем.
Дитинством, мабуть, пахнуть мандарини, Санчатами, що мчали стрімко нас згори, Лижнею з гірки, де протоптані стежини, Сніговиком, який прийшов до дітвори…
Ще мандарини пахнуть дивом казки, Хоч в Миколая тоді татків голос був, Коли для ляльки він приніс коляску, Бо ж про усі бажання наші не забув…
Дитинством, мабуть, пахнуть мандарини, Ялинкою від тата, танцювала що в кутку, Коли кутю й узвар ми з мамою варили, До хрипоти, під вікнами співали коляду…
Ще мандарини пахнуть дивом казки, Ангеликом, що над ялинкою літав, Різдвом, що дітям краще навіть Пасхи, Вечірнім дзвоном, що у храм скликав…
Дитинством, мабуть, пахнуть мандарини, Тому казкові завжди даруватимуть дива, У дні передсвяткові, я завжди – дитина, Що в Чудо вірить та у Магію Різдва!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1077 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
